Арбузов: Українська економіка ще не досягла дна

Арбузов: Українська економіка ще не досягла дна

Фото: пресс-служба Сергея Арбузова

Арбузов виклав своє бачення шляхів виходу України з кризи

Колишній перший віце-прем’єр проаналізував ситуацію в економіці у своїй колонці на Forbes.ua.

«Дно, на якому, за словами української влади, стоїть економіка країни, виявилося неміцним, — пише Арбузов. — До рекордної за останні роки інфляції і падіння ВВП додалися зовсім небачені збитки підприємств — за перший квартал 2015 вони майже такі ж, як за весь минулий рік. Продовжують своє стрімке падіння і капітальні інвестиції, а банки все ще йдуть з ринку, незважаючи на деклароване закінчення «чистки» банківської системи. Змінюються, хіба що, молоді реформатори. Так, замість податкової реформи економіка просто отримала зміну обличчя в телевізорі. Значить, кінця краю негативних новин поки ще не видно.

За перший квартал цього року капітальні інвестиції знизилися на 14,8% до першого кварталу минулого року. Однак якщо згадати, що 14% капітальних інвестицій були обумовлені одноразовим продажем 3G-ліцензій, то цифра вийде набагато гіршою — падіння близько 26%. Нагадаю, за 2014 рік капвкладення постійно скорочувалися — з мінус 14,2% у першому кварталі до мінус 24,1% в цілому за рік.

Значно збіднілі джерела капвкладень не дозволяють сподіватися на швидке подолання тенденції до зниження інвестиційної активності і не дають багато надій на швидке економічне зростання. Зарплати і доходи населення вже впали, і якщо вірити офіційним прогнозам, ця тенденція буде зберігатися. В «Основних напрямах бюджетної політики на 2016 рік» політика державних капітальних вкладень виписана невиразно (до речі, документ діє в середньостроковій перспективі). Банківське кредитування фактично зупинено, і поки немає натяків на можливість його відновлення (торік капвкладення за рахунок позикових коштів зменшилися на 29%).

Додайте до цього й те, що вже п’ять кварталів поспіль підприємства мають негативні фінансові результати. Фактичні дані першого кварталу і зовсім вражають — мінус 386 млрд гривень, але ж саме власні кошти підприємств традиційно є основними джерелами для капітальних інвестицій.

Це неминуче позначиться на гальмуванні темпів економічного зростання в наступні роки. Тому я з великим сумнівом ставлюся до переможних реляцій тих, хто ще місяць тому побачив світло в кінці тунелю і вважає, що економіка досягла дна. І сумніваюся — не я один. Дуже красномовно про настрої бізнесу говорять результати останніх опитувань підприємств основних галузей економіки, проведені Укрстатом.

Так ось, реальний сектор (за винятком агропромислового комплексу) у другому кварталі цього року чекає значного погіршення за всіма напрямками своєї діяльності — і за замовленнями на власну продукцію або послуги, і щодо їхньої реалізації, і щодо бізнес-ситуації в цілому. Найбільшими песимістами (так і хочеться сказати реалістами) є керівники підприємств будівництва та транспорту, де індикатор ділової впевненості становить мінус 47% і мінус 33% відповідно. Це невипадково. Саме в цих же галузях зафіксовано глибоке падіння капінвестицій: у будівництві — на 21% у першому кварталі (тоді як у такому ж періоді рік тому — мінус 2,3%), транспорті — на 19,3% (плюс 1% за аналогічний період минулого року), у промисловості — на 37,4% (мінус 19,2%).

Якщо навіть повірити прогнозистам, що наступного року буде спостерігатися слабке економічне зростання, на мій погляд, воно буде обумовлене виключно загранично низькою базою порівняння поточного року.

Арсенал ринкових механізмів і державної підтримки в кризових ситуаціях добре відомий і практично незмінний, незважаючи на країнові відмінності: спочатку потрібно навести лад, і таким чином зменшити ризики, які не дають навіть розглядати країну як об’єкт для інвестування. Потім вже можна впритул розпочати активізацію економіки.

Що стосується конкретних заходів, то на першому місці — зупинка інфляції, викликаної в значній мірі девальвацією. Тобто формування ймовірного економічного фону хоча б у короткостроковому періоді.

Паралельно потрібно будувати систему стимулювання підприємництва. Падіння капітальних інвестицій за рахунок державного бюджету на 50% минулого року чітко вказує на нездатність держави бути джерелом капіталу.

Висновок простий — потрібно звільнити бізнес від державного гніту. Якщо держава вірить громадянам, вони починають відповідати тим же. Поки що реєстраційний ажіотаж останнього місяця, коли підприємці змушені були займати чергу до реєстраторів о 5 ранку, свідчить про зворотне: влада не готова йти бізнесу назустріч. В економіці таке ставлення — елемент транзакційних витрат, що пригнічують економічну активність. Державне регулювання добре проводити на етапі зростання або, як мінімум, стабільності. Зараз, при щорічному падінні основних галузей на 20%, потрібно послабити державну хватку. Інакше, образно кажучи, можна випасти з сідла.

Після стабілізації ситуації потрібно починати працювати в напрямку здешевлення кредиту. На жаль, після істотного відтоку депозитів у банків немає класичних ресурсів для кредитування. З урахуванням декларованої готовності іноземних партнерів вкладати кошти в країну слідом за МВФ, дуже важливо зараз залучити ці кошти в реальний сектор, що без державно-приватного партнерства не вийде. Тобто з боку держави потрібно не тільки створення умов для стабільності й формування сучасних ринкових інститутів, але й безпосередня фінансова участь. Ці витрати виправдаються сторицею».

G7 допоможе Україні з реформами і реструктуризацією боргу

This entry passed through the Full-Text RSS service — if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.


Новини УкраЇни сьогодні


Loading...


Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*
*

Loading...

Вся преса України