Боєць "спецпризначення ДНР": допомога Росії була вирішальною

Сепаратист ДНР розповів про участь російських військових у боях за Дебальцеве.

Командир відділення спецпризначення самопроголошеної «ДНР» росіянин Дмитро Сапожников розповів ВВС раніше невідомі подробиці боїв за Дебальцеве. За його словами, операцією керували кадрові російські офіцери, включно з генералами.

Дмитро Сапожников народився і виріс у Санкт-Петербурзі. Як він розповів ВВС, в 16 років він приєднався до російського монархічного руху, закінчив юридичний факультет СПбДУ, але завжди хотів займатися політикою. За його словами, зараз він очолює Петербурзьке відділення монархічної партії Росії. У 2007 році, за даними газети «Діловий Петербург», заснував компанію «Архангельський будівельний ліс», що займається будівництвом дерев’яних будинків, в якій вже за кілька років працювали декілька десятків людей. Однак бізнес для нього був заняттям не бажаним, а скоріше вимушеним: «бізнес для мене, насправді, як купецтво — купи, продай … — таке доволі низьке заняття … вимушений був зайнятися».

У жовтні 2014 Дмитро вирішив поїхати на схід України — за його власними словами, щоб «захистити російських людей». Дмитро розповів ВВС, що він командував відділенням спецпризначення самопроголошеної «Донецької Народної Республіки» (зараз перебуває у відпустці вдома у Санкт-Петербурзі) і брав участь у боях за донецький аеропорт і Дебальцеве.

За повідомленнями представників «ДНР», саме спецпризначенці самопроголошеної «республіки» замкнули у другій половині лютого горловину «Дебальцівського котла». За словами Дмитра, його підрозділ був готовий до можливого наступу на Маріуполь на момент його перебування на сході України. Інтерв’ю взяли по скайпу два тижні тому. Останні два запитання були поставлені Дмитру особисто, коли він повернувся до Санкт-Петербурга.

ВВС: Дмитре, наскільки ефективно, на ваш погляд, добровольчі батальйони і регулярні частини Збройних сил України можуть дати відсіч на маріупольському напрямку? Якщо буде наказ, чи буде штурм успішним і досить швидким?

Дмитро Сапожников: Відкрию вам невеличку таємницю. Ось, наприклад, Дебальцеве. На початку лютого ми приїхали туди, базувалися у Вуглегірську, на важкій техніці висувалися на свої позиції. Ми прокладали цю дорогу до Логвинова. Але нас взяли у кільце. Там було дуже багато українських військових. Але в результаті ми прорвались, бо за 3-5 днів приїхали на допомогу наші танки. Це російська армія, буряти. Завдяки їм, завдяки цій важкій техніці й взяли Дебальцеве.

З боку «ЛНР» заходили танки і російські підрозділи … Але я думаю, це вже не секрет, це всі вже визнають і росіяни визнають. Я дивлюся, і в інтернеті дуже багато інформації: визнали те, що росіяни воюють, їх частин дуже багато. Тобто, в принципі, я зараз не розкриваю секретну інформацію. Це вже знають усі. (Після повернення до Санкт-Петербурга Дмитро був дуже здивований низькою інформованістю мешканців міста щодо участі російських військових у боях на південному сході України. — Ред. ).

І завдяки російським підрозділам позиції вдається швидко брати. Біля Дебальцевого ми самі стояли і думали: ну от, будемо ще місяць тут в «котлі» їх тримати, мурижити … А взяли впродовж трьох днів. (Росія послідовно заперечує участь у конфлікті на сході України і надання допомоги сепаратистам. Більш докладно точка зору Росії викладена наприкінці статті. — Ред.).

ВВС: Чи правильно ми розуміємо вашу думку, що допомога російських військових під час таких операцій була фактично вирішальною?

 За словами Дмитра, допомога російських танкових підрозділів під час боїв за Дебальцеве була вирішальною

Дмитро Сапожников: Звичайно. Російські генерали, російські полковники. Вони все вирішували.

ВВС: І часто вам доводиться координувати дії із регулярними російськими частинами та російським командуванням? І якщо так, то як відбувається ця взаємодія?

Дмитро Сапожников: Звичайно, всіма операціями, особливо такими масштабними, як «котли», керують російські військові, російські генерали. Вони розробляють плани разом з нашими командирами. Мені часто доводилося перебувати у штабі, приїздити, доповідати певну інформацію. І координація відбувається у них доволі просто. Вони разом все це розробляють, разом створюють, а ми виконуємо.

ВВС: А ви могли б у такому разі назвати імена тих, хто керував Дебальцевською операцією з боку російської армії?

Дмитро Сапожников: Думаю, це викличе резонанс в Росії, це ні до чого.

ВВС: Але ви дійсно отримуєте прямі вказівки від російських військових?

Дмитро Сапожников: Під час масштабних операцій так, а в звичайних ситуаціях — ні. Скажімо під час боїв за донецький аеропорт і сутичок у Спартаку (Село в Донецькій області. — Ред.) ми отримували накази від пана Захарченка.

ВВС: Але ж Росія дотепер відмовляється визнавати, що у боях на Донбасі беруть участь її кадрові військові …

Дмитро Сапожников: Так. Але я думаю, тут буде, як із Кримом. Спочатку всі заперечували, що російські військові брали участь у приєднанні Криму. А зараз, я дивлюся, вже ні. Ось вийшов документальний фільм: визнання Путіна, про Крим, як він особисто рятував пана Януковича (Йдеться про документальний фільм Андрія Кондрашова «Крим. Шлях на Батьківщину». — Ред.). Те саме буде й тут, я гадаю.

Мені взагалі здається, існує якийсь секретний договір між Росією, Євросоюзом та США про те, що вони один одного не будуть викривати. Бо якби ЄС або США хотіли звинуватити Росію в тому, що її підрозділи перебувають тут, я вважаю, це було б легко зробити. Вони просто сфотографували б техніку і все. Але вони цього не роблять, закривають очі. А росіяни, своєю чергою, закривають очі на присутність американських і європейських військових з українського боку.

ВВС: А ви бачили на власні очі цих американців і європейців тут? Багато їх?

Дмитро Сапожников: Звичайно. Коли брали Дебальцеве, взяли у полон близько 300 іноземних військових (Перевірити цю інформацію не вдалося. — Ред.). Американці, європейці. Більшість з них снайпери. Інструкторів дуже багато. У нас інструктори переважно російські військові, а у них, звичайно, західні.

ВВС: Ці військові, яких ви взяли в полон, вони вам що говорили? Що вони добровольці, чи їх брали прямо з документами, що засвідчують особу військовослужбовця?

Дмитро Сапожников: Я особисто з ними не спілкувався, але казали, що вони — професіонали. Я думаю, у них необхідні правові акти вже оформлені, і вони перебувають тут як представники приватних військових компаній.

«Знали, на що йшли»

 Під час одного з боїв пан Сапожников отримав контузію і був направлений на лікування

ВВС: Ви розповідаєте, що багато спілкуєтеся з російськими солдатами. Який у них настрій? Як вони ставляться до того, що вони беруть участь у бойових діях на сході України?

Дмитро Сапожников: Тут я зустрічав тільки російських контрактників. Під Дебальцевим була бурятська частина, там були лише буряти. Вони говорили, що чудово знали, куди вони їдуть, але офіційно говорили: «Ми їдемо на навчання». Розповідали, що їх перевозили вночі у вагонах, щоб ніхто нічого не бачив. І були, кажуть, ті, хто відмовився їхати. Можна було спокійно сказати «ні». Але ті, хто приїхали, вони приїхали сюди добровільно і знали, на що йдуть.

ВВС: А як ви думаєте, як довго ще триватиме цей конфлікт?

Дмитро Сапожников: Все це продовжуватиметься до тих пір, поки Україна не «здується». Але до цього вже все йде. Зараз я спілкуюся з однією дівчиною з Одеси. Вона каже, що у них хліб зараз подорожчав до 30 гривень (За даними ВВС Україна, вартість хліба в Одесі складає приблизно від 7 до 10 гривень за буханку. — Ред.). Це жахливо! Недивно, що народ постає. Будемо чекати зміни влади. За моїми спостереженнями, український народ загалом проти війни. Однак керівництво України налаштоване на конфлікт. Якщо буде зміна влади, і Порошенко піде, то і війна закінчиться. А взагалі ми будемо воювати, доки не звільнимо територію Донбасу. Сподіваюся, це буде вже незабаром. Але я готовий залишитися тут на рік-два.

ВВС: Розкажіть трохи про себе.

Дмитро Сапожников: Я навчався у Санкт-Петербурзькому державному університеті. У мене була мета — займатися політикою, стати депутатом. Всі в моїй родині споконвіку були військовими. Років у 16 я вступив до Російського монархічного громадського руху.

Зараз офіційно я є головою регіонального відділення Петербурзького відділення монархічної партії Росії. Але з депутатством щось не складалося. І поступово я став більше уваги приділяти бізнесу. Спочатку я займався ремонтом будинків. Потім почали брати в роботу вже житлові комплекси, потім перейшли на будівництво. А потім я почав займатися пиломатеріалами, будівництвом, лісом.

А у жовтні ось покинув усе й поїхав на Донбас росіян захищати.

 Пан Сапожников вже втратив кілька друзів у боях на Донбасі, але каже, що готовий пробути там ще рік

ВВС: Чи можна було уникнути цієї війни?

Дмитро Сапожников: Я гадаю, що якби ми не заступилися за «ДНР» і «ЛНР» і не забрали б Крим, то в Росії була б революція. Народ не зрозумів би, чому ми не захищаємо своїх людей. Це було б зрадою у чистому вигляді. Те, що Путін заступився за росіян, — молодець, я вважаю!

ВВС: У чому саме полягала б зрада?

Дмитро Сапожников: До приєднання Криму і Олімпіади в Сочі у мене було таке … можна навіть сказати — погане ставлення до пана Путіна. Я більше схилявся до точки зору опозиції. І за політикою, і за світоглядом. Зараз я бачу, що Путін — це єдина людина, яка утримає вертикаль влади. І не було б його, напевно, зараз хтось на кшталт пана Нємцова розвалив би країну. І це було б, напевно, повторення 90-х.

ВВС: Що ви можете сказати людям, які живуть в Україні, хочуть незалежності і вважають, що російський братній народ напав на них?

Дмитро Сапожников: Таке питання потрібно було ставити, коли я був ще у Донецьку. Перебуваючи тут в Петербурзі, навіть незвично трохи (Міркувати про це. — Ред.). Я вже від’їхав. Вони прагнуть незалежності від кого? У них була ця незалежність до Майдану. Ми хіба нападали на їхню територію? Я і зараз не вважаю це вторгненням.

Аналогічна ситуація склалася у Першу світову війну з Сербією і Чорногорією. Тоді ми хіба втручалися? Вони нам вдячні були. І те ж саме тут. Ми вступилися за свій братній народ, який був у небезпеці репресій. Що, наприклад, говорив той самий «Правий сектор» і уряд пана Турчинова? Що вони хотіли зробити з тими, хто буде проти влади? Ми всі чудово це пам’ятаємо.

Мені здається, зараз Україні треба дивитися в інший бік. Тому що вони зараз опинилися вже у васальній залежності від Європи і від США. Я гадаю, що їм варто повернутися назад і зрозуміти, що у них і зараз немає ніякої незалежності.

ВВС: Як ви гадаєте, чому Росія не говорить відкрито про втрати російських громадян на південному сході України?

Дмитро Сапожников: Коли я був там, я був упевнений, що всі знають про присутність російських військ на території України. Зараз, знаючи, що нічого не знають, відповідати на це питання складно. Я вважаю, що якщо говорити про присутність російських військ, про втрати, то це означатиме пряме вторгнення в чужу державу. І, виходячи з цього, може бути значний резонанс на весь світ.

Чому Росія не говорить відкрито про втрати? Чому не ховає загиблих російських солдатів відкрито і з почестями, ви питаєте? Я це сам не дуже розумію. Однак я знаю, що лікування та допомога надається, оплачується. Я особисто знайомий з такими пораненими. Їх обслуговують в госпіталі. Вони отримують нагороди, заохочення. І у випадку втрати бійців, виплачують певні компенсації. Тобто вживаються ті ж самі заходи, якби це була б військова операція на території Дагестану або Чечні, наприклад.

Позиція Міноборони Росії

Міністерство оборони Росії неодноразово коментувало заяви представників США і України про можливу участь російських військових у конфлікті на сході України.

«Ми вже не дивуємося навіть найбільш неймовірним звинуваченням, що лунають впродовж останніх двох тижнів від представників Держдепартаменту США і Пентагону, щодо втягнення підрозділів російських військ у громадянську війну в Україні. Керівник українського генштабу генерал Віктор Муженко їх там не бачить. ОБСЄ не бачить. Західні журналісти, що працюють в ДНР і ЛНР, — не бачать. А у Вашингтоні — всі бачать … «- заявив у березні офіційний представник Міноборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков.

При цьому, за його словами, «характерно, що одночасно з тим, як починає стабілізуватися обстановка на південному сході України, градус та періодичність таких обвинувачень на адресу Росії різко зростають».

«Пояснити, як або де начебто побачили підрозділи російських збройних сил в Україні, ні генерали Філіп Брідлав або Бен Ходжес, ні помічник держсекретаря Вікторія Нуланд не можуть. Однак вперто закликають всіх ні в чому не сумніватися, як у пісні «Хлопці, треба просто вірити в дива», — пожартував генерал.

Заступник міністра оборони Росії Микола Панков 11 березня повідомив, що навчання та польові тренування жодним чином не залежать від бойових дій на території України, куди російських військовослужбовців не направляли і не будуть направляти. На прохання членів Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини Росії міноборони Росії перевірило дані про те, що 25 січня 2015 року близько 50 контрактників в/ч 10544 Мурманської області були направлені у відрядження у Ростовську область, під час якої, можливо, будуть переходити кордон з Україною для виконання бойових наказів.

Заступник міністра оборони Росії Микола Панков повідомив, що перевірка не отримала підтверджень.

ВВС звернулася до Міноборони Росії з проханням прокоментувати заяви Дмитра Сапожнікова. Як тільки ми отримаємо відповідь, її опублікують.

Джерело: ВВС Україна

This entry passed through the Full-Text RSS service — if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.


Новини УкраЇни сьогодні


Loading...


Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*
*

Loading...

Вся преса України