Газ, нафта та інші енергетичні виклики для України

Росія може створити проблеми для української енергетики не тільки у газовому секторі.

За тиждень у Берліні мають відновитися українсько-російські газові переговори за посередництва Єврокомісії. Проте оглядачі звертають увагу на ризики останніх газових угод, досягнутих у тристоронньому форматі. Вони також попереджають, що Росія може створити проблеми для української енергетики не тільки у газовому секторі.

Як заявила речниця віце-президента Єврокомісії з питань Енергетичного союзу, під час наступного раунду газових переговорів 14 квітня сторони обговорять ціни на російський газ для України, наповнення українських підземних газосховищ та фінансову допомогу Києву.

Тиждень тому, 1 квітня, за посередництва Єврокомісії, український «Нафтогаз» та російський «Газпром» домовилися про постачання російського газу до України у другому кварталі за 248 дол. за тис. кубів.

Сюди включена російська знижка у 100 дол. на кожну тисячу кубів завдяки нульовому експортному миту. Крім того, Росія погодилася не застосовувати принцип «бери або плати», зафіксований у контракті від 2009 року.

За словами українського міністра енергетики Володимира Демчишина, ціна російського газу буде дещо меншою, ніж та, за якою Україна отримує газ із Європи за реверсним маршрутом і яка нині становить 270-280 дол. за тис. кубів.

Втім, за даними «Нафтогазу», у першому кварталі цього року Україна купувала європейський газ в середньому на 33 дол. за тис. кубів дешевше, ніж у Росії (304 дол. проти 337 дол.).

Безкоштовний сир?

Якими б не були цінові переваги нового тимчасового контракту із Росією, українські експерти дуже обережно ставляться до знижок Москви.

Колишній уповноважений президента з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський вважає, що особлива безпека потрібна через російську анексію Криму і конфлікт на сході України.

«Я не знаю таких випадків, щоб жертва співпрацювала з агресором. А тут він дав знижку на газ на пару доларів. Ми на ці пару доларів купимо життя тих хлопців, що гинуть на сході?» — риторично запитує пан Соколовський і додає, що така позиція Києва викликає нерозуміння у багатьох європейців. Росія, попри звинувачення Заходу та України, категорично спростовує свою причетність до конфлікту на сході України.

Проте, кажуть експерти, навіть якщо залишити за рамками дискусії те, що Україна купує газ у держави, яку національний парламент визнав агресором, варто замислитися про причини несподіваної поступливості російських учасників переговорів, — фактично, вперше за багато років.

«Якби Росія справді хотіла повернутися на український ринок, вона погодилася б на перегляд контрактів, а не бавилася б із якимись знижками. А так газові знижки, як завжди, надаються за політичні поступки, — вважає голова Бюро комплексного аналізу і прогнозів Сергій Дяченко. — Звідси висновок: все це — політичні ігри, спрямовані на те, щоб не тільки залишилися на цьому ринку, але й надалі використовувати газ для політичного тиску на Україну».

За наступні три місяці, поки діятиме тимчасовий контракт з Росією, експерти радять зосередитися на заповненні підземних сховищ, лібералізації ринку газу, щоб на ньому міг працювати не тільки «Нафтогаз», та серйозно поставитися до скорочення споживання газу.

Крім того, експерти вважають необхідним форсувати відкриття так званого «великого реверсу» через Словаччину, який дозволив би Україні отримувати із Європи до 30 млрд кубів газу на рік, тобто повністю перекрив би усі потреби в імпорті. Тоді Україна цілком могла б відмовитися від російського газу, видобуваючи близько 20 млрд кубів самотужки і ще близько 20 млрд кубів купуючи у Європі.

Але для цього, визнають оглядачі, потрібні не так фінанси, як політична воля, аби переконати Братиславу у серйозності Києва, зацікавити її можливістю відмовитися від транзитного контракту з Росією, який приносить до словацького бюджету реальні кошти, і привабити комерційними можливостями транзиту газу із Європи до України.

Експерти також радять українському урядові максимально продуктивно використати літній час, коли «тиснути немає сенсу», і пам’ятати, що, як каже Сергій Дяченко, «найцікавіше починається взимку».

Українська енергетика — це не тільки російський газ

Попри постійну увагу залежність України від імпорту російської сировини саме у газовій галузі — найменша, і позбутися її — найлегше.

Оглядачі звертають увагу, що Україна практично повністю залежить від російської нафти. Навіть якщо деякі нафтопродукти надходять до України не із Росії, а, наприклад, із Білорусі, то виробляються вони все одно на російський сировині, — каже Богдан Соколовський.

Він також нагадує, що Україна повністю залежить від постачання російського ядерного палива, і диверсифікація отримання ядерного палива, наприклад, від американської Westinghouse, є ще більш серйозною проблемою.

«Думати, що тим пальним, що робить Westinghouse, можна замінити російське пальне — це є містика, це є анекдот. Щоб перенести досвід, який за 7 років Westinghouse здобув на двох українських блоках, на інші блоки, на це потрібні роки», — каже Богдан Соколовський, і нагадує, що українські АЕС виробляють понад 50% електроенергії країни.

«Якщо її (Сировини. — Ред.) не буде, це буде колапс усієї енергосистеми України», — каже пан Соколовський. Варіанти розв’язання проблеми є, каже експерт, але «цим треба займатися».

І, як додає Сергій Дяченко, треба також бути готовим до потужного спротиву.

Несподіваний чинник

Єдина новина, яка неочікувано може виявитися позитивною для української енергетики та безпеки України загалом, — це досягнення рамкової угоди щодо іранської ядерної програми.

Скасування санкцій проти Ірану збільшить пропозицію нафти на ринку, і вона потіснить багато російських проектів, — пояснює Сергій Дяченко.

Як каже Богдан Соколовський, нафта, яку видобуває Іран, становить до 14% загального видобутку країн ОПЕК. При цьому собівартість іранської нафти становить 5-7 доларів за барель, а російської — 30-40 доларів за барель, і вона зростатиме через виснаження доступніших родовищ. За таких умов повноцінне повернення Ірану на світовий ринок нафти може завдати серйозного удару по російських позиціях на ньому.

«Свого часу, коли Ірану забороняли торгувати нафтою (хоча та заборона не дуже діє, бо іранську нафту купує Японія, Китай, Індія, Південна Корея), його частку на ринку замістила Росія. Тому повернення на ринок Ірану при негативному ставленні до Росії у США та Західній Європі, може позначитися на Росії дуже серйозно. Тобто, ціна нафти буде не 10 доларів за барель, як вже є деякі прогнози, але 20-30 може бути цілком», — каже пан Соколовський і додає, що для нього досягнення угоди із Іраном стало показником того, що «Америка не на жарт воює з Росією».

Джерело: ВВС Україна

This entry passed through the Full-Text RSS service — if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.


Новини УкраЇни сьогодні


Loading...


Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*
*

Loading...

Вся преса України