Паливна незалежність. Чому блокується розвиток українського видобутку газу

Уряд і депутати змушені рятувати видобуток українського газу з економічного колапсу, у який самі його ввели.

Але довгострокову стратегію галузі може переграти передвиборчий популізм, пише Ірина Ходорова у №41 журналу Корреспондент від 16 жовтня 2015 року.

Торік на газі працювали 32 цукрові заводи. У нинішньому – тільки 25. Значна частина з них уклали контракти з приватними трейдерами на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, зазначають в асоціації Укрцукор. Якщо торік це були поодинокі випадки, то зараз такі контракти переважають.

Як розповів Корреспонденту керівник компанії Старокостянтинівцукор Олександр Співак, цього року вони уклали договори з трейдерами на купівлю газу по 300 грн за 1 тис. кубометрів. І вже частково завели газ, який витратять у жовтні. Торік його компанія намагалася укласти прямий договір з НАК Нафтогаз України.

Так змінили енергетичну стратегію не тільки виробники цукру. Власники енергоємних кукурудзяних елеваторів, виробники м’яса птиці – багато хто став укладати договори з приватними трейдерами. Завдання – зменшити ризиковану залежність від Нафтогазу. Коли торік було незрозуміло, чи отримає країна газ, усім виробникам чітко давали зрозуміти: в першу чергу блакитне паливо піде на опалення. Компанії перелаштувалися.

Однак є велика ймовірність того, що їм доведеться перелаштовуватися назад. За даними Міненерго, видобуток газу в Україні (без урахування Криму) у січні-серпні 2015-го скоротився на 5%, або на 631 млн куб. м, порівняно з аналогічним періодом 2014 року. Перш за все, під загрозою перебуває приватний газовидобуток.

«Минулого року компаніям підняли ренту за надрокористування. І компанії згорнули все що могли. Зараз працюють тільки проекти, розпочаті у 2013-2014-му. Якщо нічого не зміниться, галузь продовжить поступово загинатися», – упевнений експерт консалтингової компанії Ньюфолк Геннадій Кобаль.

У приватних трейдерів своя біда: Нафтогаз прийняв рішення зобов’язати їх резервувати 100% проданого газу.

Зміна вектора

Щоб підприємства змогли працювати, а в будинках і комунальних закладах було тепло, Україні потрібно щорічно спалювати близько 50 млрд кубометрів газу. Однак свого – видобутого Нафтогазом та приватними компаніями – торік було трохи більше 20 млрд кубометрів.

Після початку війни на сході країни російський газ почав постачатися з перебоями. Частково брак компенсувався реверсом зі Східної Європи. Але повністю перекрити потреби в паливі цей напрям може з великими труднощами. За таких умов логічним виглядає розвиток власного видобутку, проте поки що Нафтогаз робить усе, щоб цього не сталося.

Видобуток газу державою ось уже 15 років коливається в межах від 17 млрд до 19 млрд куб. м., просівши у 2010 році до 18,1 млрд кубометрів, у 2013-му він підвищився до 18,7 млрд. Головні видобувачі в системі НафтогазуУкргазвидобування і Чорноморнафтогаз.

Останні роки основні держінвестиції йшли на розвиток видобутку газу на шельфі. Наприклад, майже $ 1 млрд коштувала купівля двох плавучих бурових установок Петро Годованець і Незалежність – скандальних «вишок Бойка». У підсумку у 2013 році видобуток блакитного палива Чорноморнафтогазом зріс на 40%, до 1,65 млрд кубометрів. Після анексії Криму Чорноморнафтогаз опинився разом з усіма вишками в іншій державі.

Більш стабільне зростання показували приватні газовидобувні компанії. Так, у 2009-2013 роках зростання видобутку незалежними газодобувачами склало майже 30% на рік, а в першій половині 2014-го вони забезпечили 14% усього видобутку в Україні. Однак влітку 2014-го був прийнятий закон, що підвищує ренту на видобуток газу з 28% до 55% для свердловин глибиною до 5 тис. м і з 15% до 28% для глибших свердловин.

«Така норма вважається правильною, адже плата за використання надр – це та ціна, за яку держава продає ресурс комерційним компаніям, які видобувають його, реалізують», – аргументував рішення попередній склад Мінфіну.

Прийнятий закон імовірно повинен був діяти тільки до кінця 2014 року, проте обіцянка повернути ставки на колишній рівень так і залишилася на словах. Дотепер компанії платять підвищену ренту і не можуть планувати свою діяльність в Україні.

«Коли в серпні прийняли рішення тимчасово підняти податки, ми погодилися, бо знали ситуацію в країні. Але 1 січня нічого не повернулося. Знаєте, як дітям кажуть: подивися, зараз вилетить пташка? У нашому випадку замість ластівки вилетів шуліка і став відкушувати потроху те, що залишилося», – описує ситуацію фінансовий директор Burisma Holdings Олександр Горбуненко

У 2015 році уряд визнав, що підвищення ренти було помилковим рішенням. На липневій зустрічі з інвесторами у Вашингтоні Яресько та Яценюк пообіцяли повернути ставки ренти. Нові правила мали набути чинності з 1 жовтня, але так і залишилися декларацією

Уже у 2015 році уряд визнав, що підвищення ренти було помилковим рішенням. На липневій зустрічі з інвесторами у Вашингтоні міністр фінансів Наталія Яресько та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пообіцяли повернути газовидобувникам ставки ренти до рівня 29% і 14% залежно від глибини буріння – це практично ідентично рівням, що діяли до серпня 2014-го. Нові правила повинні були набути чинності з 1 жовтня, але знову так і залишилися декларацією.

«Нам обіцяли, що повернуть усе назад з 1 липня, потім з 1 жовтня. І коли 2 жовтня мої західні інвестори подзвонили мені і попросили надіслати зміни до Податкового кодексу, які щойно вступили в дію, я відповів: нічого немає. Отже, вас знову обдурили, заявили вони», – розповідає фінансовий директор Полтавської газонафтової компанії Євген Паленка. За його словами, лише незначна кількість утримує сьогодні компанії від повного обнулення всіх інвестицій.

Перегляд інвестиційних програм привів до відмови від буріння 90% свердловин, запланованих компаніями на 2015-й

В одному лише 2015 році плановий обсяг інвестицій у розвідку та видобуток приватними компаніями зменшився на $ 411 млн. Перегляд інвестиційних програм привів до відмови від буріння 90% свердловин, запланованих компаніями на 2015-й. У підсумку із запланованих 56 свердловин до кінця року буде пробурено тільки сім. А сектор видобутку газу незалежними приватними компаніями, який нарощував обсяги видобутку на 35-40% на рік до підвищення ренти, зараз зросте менш ніж на 10%, та й то лише за рахунок введення в експлуатацію свердловин, які починали бурити ще за попереднього режиму оподаткування.

Стосовно 2016 року також очікується падіння обсягів видобутку. Через відсутність зваженої фіскальної політики в галузі український газовидобуток втратив мінімум два роки в розвитку, і щоб повернутися до колишнього темпу зростання, йому знадобиться ще близько півтора-двох років.

Страхувати резерв

Основним постачальником газу для населення, комунальної сфери та багатьох держпідприємств, як і раніше, залишається НАК Нафтогаз України. Напередодні опалювального сезону компанія закачує газ у сховища, однак навіть менше, ніж у минулому році: у 2014-му станом на 3 жовтня було закачано 16,7 млрд кубометрів, а у 2015-му на 1 млрд менше.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості прийняло постанову про збільшення страхового резерву газу. Всі компанії – продавці газу були зобов’язані створити страховий запас у розмірі 10% від квартальних постачань (90 днів), тобто приблизно обсяги, що відповідають дев’яти дням постачань (10% від 90 днів). Це близько 30% від обсягів постачань на місяць.

Тепер у Міненерговугілля хочуть, щоб запас становив 100% від обсягів постачань газу на місяць. За підрахунками Асоціації газових трейдерів України, це 2 млрд грн. І, кажуть там, якщо мова йде про газодобувні компанії, то для них нові норми щодо формування страхового запасу – це черговий удар з боку держави, який стоїть в одному ряду з раніше прийнятими рішеннями про підвищення рентних платежів, обмеження на постачання газу і багато іншого. Що стосується трейдерів, то для багатьох з них нові вимоги зі страховому запасу приведуть до неминучого банкрутства.

Унаслідок реформи Нафтогаз, як головний «тримач і наповнювач» газу в підземних сховищах, отримує додаткові 300 млн куб. м. На думку трейдерів, отримавши додатково зовсім небагато газу – обсяг, який зовсім нічого не вирішує, – чиновники ставлять під загрозу роботу всього ринку.

«Я відношу його до одного з елементів адміністративного тиску, серед яких також неможливість отримання ліцензій на експорт газу. Нафтогаз наполягав на тому, щоб всі на ринку були в рівних умовах. Якщо він закачує, то чому трейдери ні? Страховий резерв є і в ЄС, питання в його параметрах», – упевнений співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

У своїх поясненнях чиновники нібито орієнтуються на світовий досвід, але більш детальний аналіз показує, що подібних до України цифр немає ніде.

За словами керівника групи компаній Гео Альянс Людмили Кучменко, введення постанови покладе на компанії трикратне фінансове навантаження: заплатити підвищену ренту в момент видобутку, закачати місячний об’єм газу в сховище й ще надати Укртрансгазу 20%-ву банківську гарантію без відкликання.

«Вимоги до страхового запасу переважно спрямовані на захист вразливих категорій споживачів, або споживачів за договорами безперервного постачання, або на постачальників, які, наприклад, імпортують газ. У нашому випадку вимога поширюється на весь обсяг поставки та всіх постачальників – зокрема від видобувних компаній, які мають власний ресурс для постачання, вимагають, по суті, 120% страхової гарантії. Виникає питання: яку мету створення такого запасу ставить перед собою уряд?» – каже Кучменко.

Боротьба законопроектів

Наслідки від підвищення ренти уряд відчув уже навесні 2015-го.

«Ми ще в квітні бачили, як видобуток падає, й ухвалили рішення переглянути ставки ренти», – розповідала заступник міністра фінансів України Олена Макеєва на круглому столі Газова незалежність: умови забезпечення та законодавче поле, що проходив на початку місяця.

За вісім місяців недонадходження від ренти в бюджет перевищили 2 млрд грн

У підсумку за вісім місяців недонадходження від ренти в бюджет перевищили 2 млрд грн. А щодо державного Укргазвидобуванню уряд був змушений перенести нараховані планові рентні платежі із серпня на листопад через відсутність фінансових ресурсів для сплати податкової заборгованості на суму 3,74 млрд грн.

За підтримки газових компаній була створена робоча група, куди ввійшли депутати профільного комітету з питань ПЕК і депутати комітету з питань податків і митниці, представники Кабміну, газівники і міжнародні експерти. До розробки принципово нової податкової системи для галузі з ініціативи Мінфіну була залучена міжнародна консалтингова компанія IHS, яка зробила масштабний аналіз геологічних й економічних аспектів видобутку газу в Україні і запропонувала свій варіант реформи. Після цього були проведені повторні робочі зустрічі між газодобувними компаніями, Мінфіном та Яценюком.

Узгоджені зміни до Податкового кодексу були зафіксовані в урядовому законопроекті № 2352а, який підтримали профільні бізнес-асоціації і Міжнародний валютний фонд. Його суть у тому, що з 1 жовтня 2015 року до 31 грудня 2017 року ставки ренти для видобувних компаній повинні знизитися до 29% і 14% відповідно для глибини видобутку до 5 тис. і понад 5 тис. м. А з 1 січня 2018 року впроваджується перехід до оподаткування на базі додаткового прибутку, що є загальноприйнятою світовою практикою для галузі, зниження ставок ренти для незалежних видобувних компаній до 20% і 10% (відповідно для глибини видобутку до 5 тис. і понад 5 тис. м).

Вводився б і новий податок – надбавка до податку на прибуток у розмірі 15%, яка сплачуватиметься тільки тоді, коли компанії отримують прибуток, але не реінвестують його у видобуток. Це б допомогло швидко нарощувати капітальні інвестиції в газовидобуток і технології, а не вимивати кошти з галузі.

«При цьому ми прийняли рішення зберегти підвищену ставку ренти для компаній, які працюють на умовах договорів про спільну діяльність. Вони, як правило, працюють на базі державних компаній. І це до квітня наступного року, поки ціни на газ для всіх споживачів не зрівняються», –каже Макєєва.

Ця норма стала каменем спотикання. Коли урядовий законопроект внесли на розгляд парламенту, разом з ним на розгляд потрапив законопроект № 2835 авторства Юлії Тимошенко, який просто повернув усе на колишній рівень, не обумовлюючи подальшу програму розвитку галузі. Популізм і акцент на здешевленні природного газу для населення в період активної передвиборчої гонки зіграв на руку народним депутатам, й останні прийняли в першому читанні саме законопроект Тимошенко.

На думку гравців ринку, це не має сенсу – такий підхід до регулювання галузі ніяк не гарантує довгострокової стратегії і виразної фіскальної політики, яка дозволить повернути сюди іноземних інвесторів. А їм потрібні не короткострокові популістські рішення, а довгострокові гарантії.

За словами Кучменко, найгірше те, що компанії нічого не можуть планувати.

«Виходить, що нам дають горизонт планування максимум на рік. Хоча свердловина готується півтора року, а щоб інвестори ухвалили щодо неї рішення, потрібно п’ять років», – пояснює вона.

Тому гравці ринку розраховують на те, що під час вибору остаточного законопроекту якщо не виберуть кабмінівський, то хоча б доповнять законопроект Тимошенко довгостроковими стратегічними рішеннями.

***

Цей матеріал опубліковано в №41 журналу Корреспондент від 16 жовтня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

This entry passed through the Full-Text RSS service — if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.


Новини УкраЇни сьогодні


Loading...


Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*
*

Loading...

Вся преса України