Петриківка й індустрія. Чим Дніпропетровщина приваблива для туристів

Дніпропетровська область традиційно приваблює туристів петриківським розписом і робить ставку на промисловий туризм.

Ступінь туристичної привабливості регіону в Україні сьогодні вимірюється шкалою інтересу столичних жителів: куди їдуть відпочивати кияни, той і перший у рейтингу, пише Любов Чигир у №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. На такий рівень туристична Дніпропетровщина не претендує. Проте область з погляду рекреаційного та пізнавального є цілком самодостатньою. Місцевим жителям є чим зайнятися, де відпочити і що подивитися. Та й іноземці не оминають регіон, адже Дніпропетровщина давно співпрацює з культурними програмами ЮНЕСКО.

Петриківський розпис

У 2013 році до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО потрапив петриківський розпис. Тепер до Дніпропетровської області їдуть не тільки закордонні туристи, а й дипломати. Приїжджає багато шкільних екскурсій. Гості відвідують центр народного мистецтва Петриківка – по суті, відкриту майстерню, музей етнографії, приватні виставки, – вчаться азам розпису.

Голова Петриківської районної ради Наталя Коваленко на запитання, що змінилося в житті селища за два роки, відповідає: «Ніхто і не чекав, що з Петриківки вийдуть Нью-Васюки. Але фактор популярності важливий для будь-якого мистецтва. Тепер наших майстрів частіше запрошують на виставки – всеукраїнські та міжнародні. Популярнішою є продукція художників. У всіх, хто залучений у процес творчості, і навіть у дітей, є відчуття місії, а це іноді важливіше за матеріальний добробут».

5 вересня 2015 року у Петриківці проходитиме традиційний фестиваль  Дивосвіт. Очікується багато гостей. Правда, розмістити багатьох з них з ночівлею ніде

5 вересня 2015 року у Петриківці проходитиме традиційний фестиваль Дивосвіт. Очікується багато гостей. Правда, розмістити багатьох з них з ночівлею ніде – а так би фестиваль зробили дводенним.

«Наші садиби не можуть прийняти на нічліг великої кількості людей. Стоїть питання підтримки зеленого туризму – господарям садиб потрібні інвестиції для доведення своїх будинків до гостьового рівня», – каже Коваленко.

До слова, екскурсію до Петриківки часто поєднують з відвідуванням козацького хутора Галушківка – етнографічного комплексу, який складається з трьох козацьких хат XIX століття. У першій розташований етнографічний музей, у другій можна переночувати. Третя є майстернею, де навчають петриківському розпису і гончарному мистецтву. Але найцікавіше на хуторі – козацькі забави, коні і куліш з багаття.

А поки Петриківка пожинає плоди визнання, в черзі на розгляд комісією ЮНЕСКО – козацькі пісні. У минулому році був оголошений проект зі збереження нематеріальної культурної спадщини Козацькі пісні Дніпропетровщини. Студенти консерваторії розшукали народні ансамблі, які співають пісні предків, провели фольклорні експедиції, створили свої колективи, і тепер досьє на включення унікальних пісень чекає розгляду комісією ЮНЕСКО у 2016-му.

Промисловий туризм

У Кривому Розі з 2013 року працює Інститут розвитку міста – структура, яка займається оформленням у реальні міські проекти різних ініціатив. У полі зору інституту – брендинг Кривого Рогу. Зараз місто найбільшої в Європі протяжності приміряє до себе слоган Місто завдовжки з життя.

За два роки Кривий Ріг став першим в Україні містом з єдиною туристичною концепцією – промисловий туризм

За два роки Кривий Ріг став першим в Україні містом з єдиною туристичною концепцією – промисловий туризм.

Про те, що марсіанські пейзажі місцевих кар’єрів вартують захоплення, знали всі. І що екокатастрофи на кшталт 80-метрового провалу на 16 га території шахти Орджонікідзе можна показувати людям як наочний урок втручання людини в природу – теж. Але тільки після того, як розрізнені об’єкти і явища «вляглися» в міську програму, стала реальною можливість з екскурсією відвідати кар’єр Південного ГЗК, музей підприємства АрселорМіттал Кривий Ріг, Саксаганський дериваційний тунель, спуститися в шахту навчально-курсового комбінату Криворізького залізорудного комбінату. Ця екскурсія проходила всі необхідні узгодження півроку.

«За два роки було проведено 1.097 екскурсій за участю 20.413 екскурсантів. Найбільш «топовим», безумовно, є спуск у шахту, оскільки мало що може перевершити враження від перебування в підземному царстві темряви», – розповідає Андрій Нагорний, директор Інституту розвитку міста.

Є, за його словами, й особливі пропозиції. Наприклад, екскурсія Нічний Кривий Ріг, коли туристи у вечірній час піднімаються на Бурщицький відвал і споглядають красу нічного міста у вогнях. Видно все – і домни АрселорМіттал, і машини, які мчать по дорогах, і безліч вогників кар’єра ПГЗК, і міст Белелюбського через річку Інгулець, і майже весь Центрально-Міський район.

Серед туристів, які випробували на собі промисловий туризм й унікальний спуск на 1,53 тис. м шахти, яка працює, – швейцарці й американці. Екскурсії в Кривий Ріг популярні також серед дніпропетровців, а з часом, сподіваються в місті, знайдуть своє місце і в списку столичних туркомпаній.

Місця сили

На території Дніпропетровської області було п’ять з восьми паланок (великих поселень) Запорізької Січі. Місця козацької слави можна побачити і в області, і в самому місті, де в XVIII столітті було три фортеці. Одна з найдавніших і найбільш потужних (на місці нинішнього селища Шевченка на березі Самари в Дніпропетровську) – Богородицька. У 1711 році згідно з Прутським мирним договором з Туреччиною вона була зруйнована. І хоча фортеця потім ще служила справі захисту Лівобережжя, з часом від неї мало що залишилося.

«Зараз це місце гідне того, щоб стати музеєм під відкритим небом, щоб молодь, туристи могли бачити не просто пейзаж із залишками валів. Богородицька фортеця гідна стати інтерактивним історичним парком. Ми чекаємо рішення сесії обласної ради, на якій заплановано розгляд долі цього сакрального місця. Потрібні інвестиції», – каже Владислав Лукін, активіст козацького руху та Фонду ім. Івана Сірка.

Місця козацької слави покладені в маршрути, які найчастіше важко візуалізувати: розповісти є про що, а от показати складніше

Місця козацької слави покладені в маршрути, які найчастіше важко візуалізувати: розповісти є про що, а от показати складніше. Фортеці, що будувалися із землі і дерева, зберегли тільки обриси.

Але є в області «місця сили», які приваблюють багатьох небайдужих. На горі біля села Капулівка Нікопольського району покоїться прах великого козацького отамана і характерника Івана Сірка. Щорічно 1 серпня біля могили Сірка проходить фестиваль його пам’яті, що збирає тисячі шанувальників і туристів.

Місто на будь-який смак

За не завжди привабливим фасадом робочого обласного центру приховується історичний, культурний і театральний Дніпропетровськ: будинок Блаватської, будинок-музей Дмитра Яворницького, музей історії, який є центром цікавих акцій і виставок.

Туристично-інформаційного центру в місті немає. Його роль поки що виконують громадські діячі

Туристично-інформаційного центру в місті немає. Його роль поки що виконують громадські діячі.

Наталя Калініченко, керівник проектів туристичного центру Риба Андрій розповіла Корреспонденту, що центр видав туристичні карти Дніпропетровська українською та англійською мовами. Підтримали акцію облрада і компанія Інтерпайп. А взагалі молодіжний центр самостійно створив більше десятка екскурсій – в аерокосмічний центр, Музей холокосту, на підприємства міста, за лаштунки театру, сплави на байдарках та інші.

«Академічні» маршрути у форматі клубного туризму розробив краєзнавець Антон Мухін.

«Важко порахувати, скільки тим стало основою для екскурсій. Крім основних – Катеринослав купецький, німецький, єврейський, козацький – у нас дуже багато «камерних» маршрутів, які дозволяють відкривати місто з нового боку», – каже ентузіаст.

До слова, пам’яткою Дніпропетровська стала Менора – один з найбільших єврейських центрів у світі. Тут розташований Музей голокосту, зали урочистостей Menorah Ballroom і Menorah Grand Hall, готель високого класу Menorah Hotel.

***

Цей матеріал опубліковано в №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

This entry passed through the Full-Text RSS service — if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.


Новини УкраЇни сьогодні


Loading...


Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*
*

Loading...

Вся преса України