Точка зору: Плюс один рік. 12-річка в школі не вплине на якість освіти

Ідея МОН ввести 12-річку покликана полегшити життя школярам, але вона вийде боком випускникам.

Коли в 2009 році я закінчувала школу, всі мої родичі і старші знайомі співчували, пише Юліана Скібіцька, кореспондент рубрики Життя журналу Корреспондент, в №37 видання від 18 вересня 2015 року. Тоді вперше було остаточно вирішено зробити тести з української мови та історії обов’язковими. А через кризу в моєму виші скоротили бюджет, і журналістиці безкоштовних місць просто не дісталося — теж вперше за п’ять років існування цього факультету.

Потім я зрозуміла, що ще легко відбулася: у мене було всього два обов’язкові тести, яких школярі що в 2009-му, що в 2015-му продовжують боятися, як вогню. А за п’ять років навчання я заплатила за сьогоднішнім курсом трохи більше $1.000 — казкова сума при нинішніх цінах на освіту.

Міністерство освіти в нашій країні — одне із найбільш багатостраждальних. Володіти умами так само важливо, як і грошима, тому влада завжди приділяла МОН особливу увагу. Сергій Квіт — повна протилежність Дмитру Табачнику. Він згортає ініціативи повернення до радянського типу навчання і на всіх парах рухається в Європу згідно із закріпленим загальнодержавним вектором. Звідси і скорочення кількості вишів, і введення європейського освітньо-кваліфікаційного рівня, і 12-річна школа. Та сама, яка до 2010 року викликала море обурення у вчителів і батьків.

Коли вперше ввели 12-річку, ще в далекому 2002-му, в нашій школі не було випускного — випускати було просто нікого. 11-класники таке несподіване продовження дитинства сприйняли більш ніж прохолодно, та й вчителі були не в захваті. Багато жартували, що на випускний школярі будуть приходити з дитячими колясками. На одному, до речі, так і сталося.

Я вже не пам’ятаю, як мотивували перехід на 12-річну школу тоді, але для нинішнього рішення причин дві — розтягнути програму і послабити навантаження на дітей, а також дати їм додатковий рік подумати, куди вони хочуть вступати. У МОН вважають, що в 17-18 років (такий зараз вік випускників) людина ще не може зробити усвідомлений вибір професії. І це притому, що вступ у ВНЗ посилився — тепер потрібно вибирати пріоритетність спеціальності, на якій хочеш вчитися.

Після введення 12-річки випускники залишать школу в 19. У цей час більшість моїх однокурсників вже десь працювали, пізнаючи труднощі і принади дорослого життя. Відтягуючи для школярів момент прийняття вибору, МОН надає їм ведмежу послугу. Дитинство все одно не продовжене, а закінчивши ВНЗ в 24-25 років, шукати роботу набагато складніше. Адже підганяючи освіту під європейський формат, не завжди враховують наші, зовсім неєвропейські реалії.

У Міносвіти згодні, що, переходячи на 12-річну систему навчання, старшу школу потрібно зробити повністю профільною. Тоді ідея дійсно буде мати сенс — 10-12 класи стануть таким собі аналогом коледжу або технікуму. Але поки незрозуміло, як це буде реалізовуватися.

Як вдало помітила моя викладачка з журналістики, з нинішньою програмою не допоможе навіть 15-річка. Це натуральна ганьба, коли школярі не знають, коли була підписана асоціація з ЄС, адже це навіть не XVII століття, а XXI. Коли в тестах допускають елементарні помилки на рівні тся, -ться. Коли завдання на логіку викликають ступор. Минуле покоління випускників таким не було. Хоч і навчалося воно 10 років, а не 11 і не 12.

Викладачі у вишах скаржаться: першокурсники стають все гіршими і гіршими. Додати ще один рік навчання без глибоких змін у самій програмі — це не реформа, а всього лише видимість. Видимість того, що раніше було погано, а зараз буде краще. Проблеми потрібно вирішувати системно.

Поки в суспільстві професія вчителя залишається непрестижною, а його зарплата — мінімальною, жодні нові підходи в атестації вчительського складу, як хочуть в МОН, не дадуть потрібного результату

Поки в суспільстві професія вчителя залишається непрестижною, а його зарплата — мінімальною, жодні нові підходи в атестації вчительського складу, як хочуть в МОН, не дадуть потрібного результату. Зараз в учительство в основному йдуть ті, кому з різних причин закрита дорога до ВНЗ. Епоха відданих своїй справі вчителів безповоротно йде, і немає жодних передумов до її повернення.

Поки школярі в старших класах займаються тільки підготовкою до ЗНО, «забиваючи» на інші предмети, вони будуть продовжувати показувати низький загальний рівень знань. Поки навчання буде нудним, без прикладної бази, школярів не цікавитимуть уроки. Адже набагато цікавіше вивчати біологію, хімію та інші науки не на пальцях, а наочно. На все це потрібна колосальна кількість грошей. Яких, як відомо, немає.

У МОН запевняють, що реформа дасть результат і ми зможемо вийти на дійсно якісний рівень. Але, враховуючи минулий досвід, стає страшно, що нас може очікувати далі.

***

Цей матеріал опубліковано в №37 журналу Корреспондент від 18 вересня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

This entry passed through the Full-Text RSS service — if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.


Новини УкраЇни сьогодні


Loading...


Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*
*

Loading...

Вся преса України