Точка зору: Якою буде зона вільної торгівлі на Тихому океані

Точка зору: Якою буде зона вільної торгівлі на Тихому океані

Фото: EPA/UPG

Через кілька років США і деякі країни Тихого океану та Латинської Америки хочуть подвоїти обсяг торгівлі

Якою буде зона вільної торгівлі на Тихому океані, і кому вона принесе процвітання.

На цьому тижні структура Тихоокеанської зони вільної торгівлі нарешті почала оформлятися, пише Брайан Рейлі, старший аналітик The Institute for Economic Freedom and Opportunity, у колонці, опублікованій у №40 журналу Корреспондент від 9 жовтня 2015 року. Залишилося проголосувати за цей договір у конгресі, і він набуде чинності. Америка йшла до цього багато років і намагалася домовитися зі своїми партнерами, але на шляху було багато перешкод.

Головне, чого занадто багато політиків не розуміли: торгівля між Азією, США і Латинською Америкою має величезний потенціал зростання. У Латинській Америці зосереджені великі і поки незаймані природні ресурси і багаті землі. А Азія потребує сировини для забезпечення свого промислового зростання, а також щоб годувати своє населення, що збільшується.

Крім того, країни Латинської Америки мають усі шанси стати черговим клондайком для інвестора в майбутньому. Їхня економіка поки що не наситилася вільними грошима і готова до нових капіталовкладень. Щоб перейти від сировинного розвитку до інноваційного, Латинській Америці потрібні величезні гроші. А Китай і США саме шукають, куди б інвестувати надлишкові кошти.

Переваги для вільної торгівлі на Тихому океані стали ще більш очевидними під час фінансової кризи 2008-2009 років. Тоді інвестори бігли з неблагополучних ринків у розвинених країнах, але не могли прийти до Латинської Америки чи Азії через торговельні й інвестиційні бар’єри. А тепер до цих інвестиційних потоків хочуть приєднатися Індія і Китай, які накопичили достатньо грошей і є ненаситними в питаннях ресурсних постачань.

Пакт, який укладуть найближчим часом, включатиме в себе 16 країн. Переважно це невеликі країни Азії та Латинської Америки, а також США, Канада, Японія і Південна Корея

Пакт, який укладуть найближчим часом, включатиме в себе 16 країн. Переважно це невеликі країни Азії та Латинської Америки, а також США, Канада, Японія і Південна Корея. Якщо він запрацює, торгові обмеження між цими державами зникнуть. За моїми оцінками, всередині цієї зони обсяги торгівлі збільшаться до 2020 року на 50%, або на $ 750 млрд. І це тільки питання торгівлі, не кажучи вже про інвестиції чи технологічне прискорення.

Для світової торгівлі це стане сильним поштовхом. Востаннє таке прискорення отримувала регіональна торгівля, коли Мексика, США і Канада організували власну зону вільної торгівлі. Тоді за три роки товарообіг між цими країнами подвоївся. Тепер ефект може бути ще більшим.

Звичайно, було б ідеально, щоб до цієї організації ввійшов і Китай. Але тут є деякі складнощі. По-перше, КНР хоче створити власну зону пріоритетної торгівлі, де не буде США, оскільки ці країни досі не можуть встановити єдині норми торгівлі між собою. По-друге, Вашингтон не готовий відкривати свої ринки Китаю, поки той жорстко контролює свої валютні курси і знижує вартість власних товарів. Це означає, що китайський імпорт буде більш конкурентним в Америці. Тому поки що Китай не збирається входити в цю організацію.

З другого боку, не запрошують туди і Росію. Але тут причини зовсім інші. Ця країна поки не займає провідного місця в торгівлі на Тихому океані і тому не так важлива. Крім того, є й політичні причини такого охолодження між Вашингтоном і Москвою.

Починаючи з 2003 року, країни регіону укладали між собою двосторонні пакти про вільну торгівлю. Але всеохоплюючий договір тільки зараз набуде чинності.

Цікаво, що зона вільної торгівлі на Тихому океані стане новим кроком у розвитку самої СОТ. В останні роки ця організація перебуває в постійній кризі. Саміт у грудні 2013 року на Балі трохи прояснив ситуацію і зняв найскладніші питання, але поки що незрозуміло, в який саме бік розвиватиметься система світової торгівлі.

Багато експертів вважає, що в період кризи держави занадто захопилися протекціонізмом і порятунком своєї промисловості від експорту і сама система глобальної торгівлі почала розвалюватися. А тепер стало зрозуміло, що країни ще можуть підписувати і здійснювати великі проекти у сфері торгівлі. Я вважаю, що це також одна з ознак поступового відродження економіки, яка знову стає більш відкритою. Головне, щоб країни на Тихому океані вклали реальний сенс у цей договір.

***

Цей матеріал опублікований в № 40 журналу Корреспондент від 9 жовтня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

This entry passed through the Full-Text RSS service — if this is your content and you’re reading it on someone else’s site, please read the FAQ at fivefilters.org/content-only/faq.php#publishers.


Новини УкраЇни сьогодні


Loading...


Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*
*

Loading...

Вся преса України